Ефективність використання системи відеоконференцзв"язку

Відповідно до ст. 232 Кримінального процесуального кодексу України  допит  осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування), а також відповідно до приписів ст. 336 цього ж Кодексу судове провадження також може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналогічна можливість брати участь у засіданнях дистанційно – у режимі відеоконференції передбачена й ст.158-1 Цивільного процесуального кодексу України.

На сьогодні таке право можливо реалізувати між всіма місцевими судами України, оскільки у них встановлено та функціонують мобільні системи відеоконференцзв’язку.

Реалізація такого права учасниками процесу дозволить їм економити час і кошти, які витрачаються на поїздки до суду.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (цивільної справи).

Відповідно до статистичних відомостей в Ковпаківському районному суді міста Суми упродовж квітня 2014 року проведено 3 сеанси відеоконференцзв’язку, з яких: з іншими судами – 1, з установами Державної пенітенціарної служби України – 2.

Використання систем відеоконференцзв’язку не лише забезпечує належне фіксування, зберігання, копіювання й використання інформації, яка відображає процес відеоконференції, а й сприяє підвищенню оперативності здійснення судочинства та економії бюджетних коштів, що витрачаються, зокрема, на доставку в суд підозрюваних та обвинувачених.