Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду.

Під час розгляду судових справ нерідко окремі учасники процесу не з’являються у судове засідання, не повідомляють про причини своєї неявки. Така несумлінна поведінка призводить до відкладання розгляду справи, і як наслідок, - до затягування судового процесу. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Так відповідно до ст. 185³ Кодексу України про адміністративні правопорушення неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягнуть за собою накладання штрафу від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700грн.).

Згідно статті 139 Кримінального процесуального кодексу України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

- від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (від 286,75 до 573,50 грн.);

- від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (від 573,50 до 2294,00 грн.).

До підозрюваного, обвинуваченого, свідка також може бути застосовано привід (ч.2 ст. 139 КПК України). Що ж стосується свідка та потерпілого, то за злісне ухилення від явки вони несуть відповідальність. Встановлену законом (ч.3 ст. 139 КПК України). В даному разі саме йде мова про застосування до них адміністративної відповідальності за статтею 185³ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порядок накладання грошового стягнення до учасників кримінального провадження регламентований главою 12 (ст. 144-147) КПК України.

Під час досудового розслідування грошове стягнення накладається ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою судді, а під час судового провадження – ухвалою суду за клопотання прокурора чи за власною ініціативою суду.

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладання грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Під час судового провадження питання про накладання грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Однак особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладання на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді. Суду, який виніс ухвалу про накладання грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладання грошового стягнення, а в іншому випадку – призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладання грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладання на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку – відмовляє у задоволенні клопотання. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладання грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Звертаємо увагу, що наслідки неприбуття у судове засідання учасників кримінального провадження регламентовано ст. 323-327 КПК України.